Виноград Лора є таїрівським сортом, який має й інше найменування – Флора. Характеризується вишуканими нотками в смаку, невибагливістю у вирощуванні та раннім терміном дозрівання. Сорт широко поширений на батьківщині – Україні, в Білорусі та Росії.
Опис винограду
На Лорі розквітають тільки жіночі квітки, тому чагарнику потрібні рослини-запилювачі та комахи. Найкраще посадити поруч виноград з ідентичним терміном бутонізації та з переважанням чоловічих суцвіть. Оптимальний варіант для Флори – сорт Кодрянка і Аркадія.
Кущі
Кущі вважаються середньорослими – їхня висота варіюється від 150 до 200 см. Пагони встигають визрівати за один сезон, завдяки чому кількість плодоносних пагонів на одній рослині становить майже 80%.
Інші характерні риси чагарнику:
- пагони – у молодому віці забарвлені у світло-коричневі тони, у дорослому стають червонуватими;
- кора – досить груба;
- листя – п’ятилопатеве, невелике і зелене, із зубчастими краями, гладкою поверхнею зверху й опушеною знизу.
Ягоди
Лора є сортом зі світлими ягодами, які відрізняються такими показниками:
- колір – біло-салатний, з боку сонця формується легкий рум’янець;
- наліт – пруїновий білий;
- форма – овально-подовжена;
- вага – від 6 до 11-12 г;
- розмір – мінімум 2,2 см у діаметрі та 3 см завдовжки;
- м’якоть – ущільнена, соковита і хрумтить;
- кількість кісточок – від 1 до 2 шт.;
- тип шкірки – щільний, але розжовується легко.
Грона
Китиці у Флори середні за рихлістю – щільність залежить від умов зростання, дотримання правил агротехніки і поточної погоди. Характеризуються так:
- форма – ближче до конічної;
- маса грона – варіюється від 600 до 1000 г;
- кріплення ягід до плодоніжки – міцне, завдяки чому фрукти не обсипаються при достиганні та перезріванні;
- довжина кисті – 30-50 см.
Смак
Виходячи з дегустаційної оцінки показники дуже високі – з 10 можливих балів присвоєно 9,1 з 10 можливих балів. Тому смакові якості вважаються високими.
Споживачі відзначають ніжність у смаку і нотки, як у азіатських сортів винограду. А саме – присутній мускатний і злегка фруктовий присмак. Це дозволяє з ягід виготовляти цінні сорти винних та інших напоїв.
Цукристість теж на високому рівні – вона становить 20% і більше за умови спекотного клімату і сонячного літа. Рівень кислотності зовсім незначний – максимум 7 г/л.
Фахівці ФДБОУ ВО Курської ДСГСХА проводили біохімічні дослідження і зробили висновок, що при вирощуванні в Центрально-Чорноземному регіоні цукристість склала 23%, що є найкращим показником серед різних сортів і гібридів.
Посухостійкість і морозостійкість
Сорт легко переносить нетривалу посуху, але щоб отримати солодкі плоди і багатий урожай особливу увагу потрібно приділяти зрошенню чагарнику. Зимостійкість має середні показники – без загрози перемерзання пагони витримують показники в -20-23 градуси.
Фахівці відзначили, що в регіонах, де снігу мало, кущі потрібно вкривати, а якщо зимових опадів багато, то можна обійтися укриттям тільки снігу.
Урожайність, терміни дозрівання
Флора є високоврожайною – з 1 гектара можна зняти до 9-9,2 т або з одного куща до 7,5 кг, але за умови посадки на 1 гектар близько 1240 рослин. Термін досягнення технічної стиглості ранній – від 110 до 115 діб.
Стійкість до хвороб і шкідників
Особливістю сорту є вищий ступінь стійкості до сірої гнилі, трохи нижче до мілдью і на останньому місці стоїть оїдіум, тому важливо двічі на рік проводити профілактичні обробки. Зі шкідників небезпеку становлять тільки оси, які злітаються на солодкі ягоди. Шкоди можуть завдати і птахи, яких приваблює мускатний аромат.
Історія селекції та регіони вирощування
Гібрид селекціонували на території ІВіВ імені Таїрова В. Е в Одесі (Україна) 2000 року. Для схрещування використовували одночасно кілька сортів – в основі був Мускат де Сен-Вальє (французький сорт), а запилювали його за допомогою пилку Мускату гамбурзького (англійська селекція) і Хусайне (з Узбекистану).
Додатково використовувався виноград Королева Таїровська (Одеса). Таким чином, схрещування здійснювалося неодноразово, отже Лора є гібридом.
Назва Лора є первісною, але в народі вона так і закріпилася. Флора з’явилася після реєстрації гібрида в державному реєстрі Росії в 2009 році. Випробування в нашій країні проводилися протягом 4-х років.
Сорт рекомендований для культивування в степових зонах. Це Дагестан, Астрахань, Ставрополь, Калмикія, Крим, Краснодарський край. Але сьогодні вирощуванням культури займаються майже у всіх областях РФ. Особливо на території Курської та Воронезької області, в Підмосков’ї та Центральному Чорноземі.
Переваги
Флора належить до столового сорту, який має масу позитивних якостей.
Деякі з переваг: високий рівень цукристості та мала кількість кислоти; універсальність застосування; відмінні показники врожайності; товарність зовнішнього вигляду; транспортабельність і лежкість; бездоганність смаку й аромату; щільність шкірки, що не тріскається навіть під час затяжних дощів; стабільність плодоношення; ранній термін дозрівання; стійкість до основного захворювання винограду
Недоліки
Серед негативних характеристик відзначають таке:
щоб уберегти ягоди від ос і птахів, їх доведеться укладати в сітчасті мішечки; присутні тільки жіночі квітки, тому потрібні потужні запилювачі; горошіння, але легке.
Посадка
Вимоги до посадки сорту Лора класичні – навесні температура повітря має бути +15 градусів, а восени час визначається за періодом заморозків (за 2-3 тижні).
Зверніть увагу на інші особливості:
- оскільки коренева система у цього гібрида не надто заглиблюється, то і залягання ґрунтових вод допустиме на відстані всього півтора метра від поверхні землі;
- оптимальне розташування кущів – від північного боку до південного;
- відстань між кущами в одному ряду при масовій посадці – 2,5-3 м, між рядами можна залишати ідентичну дистанцію;
- п’ятку на саджанці потрібно заглиблювати на 35-40 см;
- перед посадкою обов’язково вноситься органіка і мінерали.
Вирощування та догляд
Доглядові процедури теж стандартні, але є деякі нюанси, на які варто звернути увагу:
- Полив. Воно має здійснюватися регулярно, але не надто великими дозами. Для одного куща достатньо 50 л за раз (для інших сортів потрібно набагато більше). Якщо перезволожувати ґрунт, то не тільки загниє коріння, а й ягоди почнуть розтріскуватися. Найкраще воду вносити в борозни, а пристовбурну зону мульчувати за допомогою перепрілого гною. Дорослі кущі зволожують 1 раз на 2-3 тижні.
- Розпушування, боротьба з бур’янами. Бур’ян видаляйте після кожного поливу, так само як і розпушуйте землю, завдяки чому покращується повітрообмін і вологоутримання.
- Підживлення. До внесення добрив ставтеся відповідально – від цього залежить ступінь врожайності та смак плодів. Для Лори відмінно підходить препарат Виноград, Чистий лист, Флоровіт, Родзинка. Схема підживлення для винограду Флора:
- ранньою весною використовуйте органіку на основі азоту, наприклад, коров’як, розбавлений у співвідношенні 1:3 – під один кущ 18 л;
- перед бутонізацією проведіть позакореневе підживлення з гумату натрію і борної кислоти – на 10 л води по 5-7 г речовин;
- із середини липня використовуйте комплексні препарати або удобріть зольним розчином – на 10 л води 400 г під кожен кущ;
- восени внесіть калійну сіль.
Розмноження
Лора розмножується трьома способами – живцюванням, щепленням і відводками. Для живцювання підходять будь-які життєздатні пагони, для отримання відводків лозу легко укласти на землю, а для щеплення краще використовувати материнську дорослу підщепу.
Збір і використання врожаю
Сорт Лора універсальний у застосуванні – його вживають не тільки у свіжому вигляді, а й готують дуже смачні десертні вина, поживні соки та компоти.
Головне – правильно зібрати врожай. Для цього ягоди повинні досягти біологічної зрілості. Якщо ж потрібне тривале зберігання і далеке транспортування, то плоди потрібно зрізати гострим секатором за пару тижнів до повної стиглості.
Виноград Лора, і він же Флора, є невибагливим білим столовим сортом, який активно вирощують не тільки в країнах СНД, а й по всьому світу. Особливо успішно сорт культивується в південних регіонах, тому що він віддає перевагу великій кількості сонячного світла і тепла.